17 травня 2023 року на Саміті Ради Європи у Рейк’явіку (Ісландія) оголошено про прийняття Розширеної часткової угоди про реєстр збитків, завданих Україні внаслідок російської військової агресії, яка була затверджена Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 12 травня 2023 року на 1466 засіданні заступників Міністрів.
Ухвалення рішень у формі розширеної часткової угоди (enlarged partial agreement) є непересічною практикою Ради Європи, яка дозволяє приймати рішення окремими членами Ради Європи із залученням країн, які не є членами Ради Європи. Так, рішення про створення реєстру збитків було підтримано 37 (з 46) державами-учасницями Ради Європи, а також Європейським союзом, Канадою, Японією та Сполученими Штатами Америки. Повідомляється, що ще три країни виявили бажання приєднатися до угоди в майбутньому.
Звертаємо увагу на такі важливі факти роботи Реєстру.
1. Реєстр, прийматиме заяви про завдані збитки та накопичуватиме відповідні докази та підтвердження заподіяної шкоди. Такі заяви будуть класифіковані та організовані.
2. Визначення критеріїв прийнятності заяв для їх включення до реєстру – є чи не найважливішою задачею цього органу. Такі критерії будуть визначені додатково у відповідних правилах та регламентах реєстру. В цілому ж реєстр прийматиме до уваги заяви про шкоду, заподіяну:
– 24 лютого 2022 року та після цієї дати;
– на території України в її міжнародно визнаних кордонах, включно з її територіальними водами;
– міжнародно неправомірними діями РФ проти України.
3. Заяви про завдані збитки зможуть подавати як фізичні, так і юридичні особи, а також Держава Україна, включаючи її органи місцевого самоврядування.
4. Для взаємодії з заявниками та організації роботи реєстру буде створено відповідну онлайн платформу, яка міститиме усі дані про подані заяви та докази заподіяної шкоди.
5. У рамках функціонування реєстру розгляд заяв і призначення виплати компенсацій не буде здійснюватися. Для розгляду заяв по суті та виплати компенсацій планується додатково утворити Компенсаційну комісію та Компенсаційний фонд.
6. Реєстр буде співпрацювати з відповідними національними та міжнародними партнерами з метою просування та координації збору доказів завданих збитків.
7. Управління роботою реєстру буде забезпечуватися її органами:
– Конференція учасників, яка складається з одного представника, призначеного кожним Учасником угоди про створення реєстру.
– Рада, у складі 7 членів, які призначаються Конференцією. Один з членів Ради призначається Конференцією серед кандидатів, яких висуває Уряд України. Інші члени Ради призначаються Конференцією серед кандидатів, яких висувають Учасники угоди про створення реєстру. До сфери відповідальності Ради зокрема віднесено розробку регламентів та процедур реєстру та прийняття остаточного рішення щодо прийнятності поданих до реєстру заяв.
– Виконавчий директор, якого призначає Конференція за пропозицією Уряду України, який представлятиме реєстр у відносинах з іншими організаціями та установами, а також в цілому відповідатиме за організацію роботи реєстру.
8. Фінансування Реєстру здійснюватиметься за рахунок щорічних внесків його учасників та добровільних внесків його асоційованих членів.
9. Реєстр буде знаходитися в Гаазі (Нідерланди) і матиме свій додатковий офіс в Україні.
Нагадаємо, що 14 листопада минулого року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію «Розширення засобів захисту та відшкодування за агресію проти України». У рішенні, яке підтримали 94 країни, серед іншого йдеться про необхідність розробки міжнародного механізму відшкодування збитків, яких зазнала наша країна внаслідок російської агресії, а також про створення міжнародного реєстру для реєстрації задокументованих доказів збитків, втрат чи шкоди, завданих усім зацікавленим фізичним та юридичним особам і державі Україна внаслідок протиправних дій російської федерації.
Тому започаткування міжнародного реєстру збитків – це лише перший крок та частина майбутньої архітектури міжнародного компенсаційного механізму для України.
Які ж «компенсаційні» перспективи матимуть постраждалі внаслідок російської агресії?
Вочевидь, реєстр дає надію тим категоріям постраждалих, які сьогодні не можуть отримати компенсацію в межах існуючих національних компенсаційних процедур, зокрема за знищене та пошкоджене житло. Не виключено, що міжнародний компенсаційний механізм буде охоплювати не тільки житлові, але й інші втрати: збитки, завдані нежитловій нерухомості, земельним ділянкам, рухомому майну, здоров’ю постраждалих, а також втрати бізнесу. Тому важливо вже зараз подбати про належну фіксацію та документацію заподіяних збитків, аби не позбавити себе можливості отримати відшкодування у майбутньому та змусити державу-агресора Росію заплатити за усі заподіяні Україні збитки.
