31 березня 2025 року в Києві відбувся відкритий діалог з представниками влади на тему: «Інформаційна безпека власності в умовах воєнних викликів і кіберзагроз».
Захід було організовано громадською організацією «Поверни своє» спільно з Міністерством розвитку громад та територій України та Міністерством юстиції України за підтримки Ради Європи (у рамках Проєктів «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні» та «Сприяння розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні», які реалізуються в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» 2023-2026).
Публічне обговорення проходило у змішаному форматі — офлайн і онлайн. До онлайн-участі у заході долучилися представники органів місцевого самоврядування, ЦНАПів, «компенсаційних» комісій, громадських організацій, а також юристи, які надають правову підтримку постраждалим внаслідок військової агресії росії.
Така кількість зареєстрованих онлайн-учасників — близько 500 осіб — свідчить про неабиякий інтерес до питання збереження інформації про права власності українців. За словами модераторки відкритого діалогу, співзасновниці ГО «Поверни своє», нотаріуса Ольги Оніщук, сьогодні ця тема набула особливої гостроти, адже в умовах військової агресії рф громадяни втрачають не тільки майно, але й правовстановлювальні документи. «Втрата таких документів за відсутності верифікованих даних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав) суттєво ускладнює доступ до низки державних послуг і програм, зокрема і компенсаційної — «єВідновлення», — зауважила вона.
Ілюструючи масштаби проблеми неверифікованих (непідтверджених) власників житла, модераторка розповіла про результати експертного дослідження, яке наприкінці 2024 року провела ГО «Поверни своє». «Цифри вражають: орієнтовна кількість неверифікованих власників житла в Україні становить понад 9,5 млн осіб!», — наголосила Ольга Оніщук.
Питання непідтверджених власників житлової нерухомості надзвичайно актуальне у контексті реалізації державної програми «єВідновлення», адже наявність інформації про пошкоджене або знищене житло у Державному реєстрі прав — це обов’язкова умова участі у ній. Згідно з офіційними даними, які озвучила заступниця Міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, близько 13% житлового фонду України було знищено або пошкоджено. За її словами, у Дії вже було подано понад 815 тис. повідомлень про пошкоджене майно від громадян, з них тільки близько 419 тис. звернень підтверджуються даними з Державного реєстру прав. Тобто майже половина інформаційних повідомлень (48,5%) не містить реєстраційних номерів житлових об’єктів у цьому реєстрі. «Верифікація даних про право власності на житло є обов’язковим елементом програми «єВідновлення». Такий підхід буде збережено і надалі, адже він дозволяє оперативно, прозоро, без зайвої паперової тяганини надавати компенсації за пошкоджену та знищену внаслідок військової агресії рф нерухомість», — підкреслила Наталія Козловська. Тож наповнення Державного реєстру прав відповідними відомостями та підвищення рівня обізнаності громадян з процедурою підтвердження права власності на нерухомість — є одним із пріоритетних завдань Мінрозвитку.
Державний реєстр прав адмініструє Міністерство юстиції України, всього таких в адмініструванні 20 державних реєстрів, які є основою для надання цифрових послуг мільйонам українців, у тому числі через сервіс Дія. Наприкінці минулого року відбулася російська кібератака на українські реєстри, що стала наймасштабнішою за часів незалежності нашої держави. Як запевнила заступниця Міністра юстиції України Вікторія Васильчук, фахівці НАІС за підтримки фахівців з інших держорганів оперативно впоралися з цією безпрецедентною за своїми масштабами кіберзагрозою, зробили висновки та конкретні дії для унеможливлення подібного в майбутньому. «Ця атака, небезпека, яка перед нами постала, відкрила нові можливості. Зрештою будь-який виклик слід сприймати як можливості для вдосконалення! Наразі Мін’юст вживає конкретні заходи, які спрямовані на убезпечення реєстрів, посилення їхнього захисту і забезпечення максимальної кібергігієни серед користувачів»,— зазначила вона.
Представниця Мін’юсту детально розповіла про кроки, які здійснюються у напрямі посилення захисту реєстрів, зокрема про те, що зараз ведеться активна робота над створенням Центру кіберзахисту: його аналітики будуть забезпечувати цілодобовий моніторинг і аналіз загроз. «Наші заходи здійснюються зусиллями ДП «НАІС» за організаційної підтримки Держспецзв’язку та Служби безпеки України», — додала Вікторія Васильчук. Також вона наголосила на важливості «оцифрування» даних, які містяться у паперових правовстановлюючих документах власників нерухомості, шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру прав.
Спікери відкритого діалогу обговорили й перспективи запровадження спрощеного механізму державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Не секрет, що відсутність доступу до архівів БТІ — це одна з головних перешкод на шляху підтвердження права власності на зруйновану нерухомість у межах адміністративної процедури. Пропозиції щодо розв’язання цієї проблеми вже були окреслені в законопроєкті №11440, в основу якого, нагадаємо, закладені рекомендації експертів «Поверни своє», розроблені за підтримки Офісу Ради Європи в Україні.
Про те, як просувається робота над підготовкою до другого читання проєкту №11440, присутнім розповів Роман Бабій, представник Комітету Верховної Ради з питань правової політики. «Дійсно, законопроєкт №11440 покликаний допомогти власникам житла у спрощеному порядку зареєструвати своє право власності в електронному реєстрі за умови, що доступ до відповідних матеріалів БТІ було втрачено або ж вони знищені внаслідок військової агресії росії», — зауважив народний депутат України. За його словами, наразі у профільному комітеті опрацьовуються поправки, які надійшли від суб’єктів права законодавчої ініціативи до тексту вказаного проєкту в межах другого читання. Здебільшого пропозиції парламентів стосуються мінімізації ризиків можливих зловживань у такій спрощеній процедурі.
У свою чергу Наталія Козловська зазначила, що прийняття законопроєкту №11440 дуже чекають власники зруйнованих осель, які потребують такого спрощеного механізму. Вона нагадала, що національний компенсаційний механізм вже містить досить дієві запобіжники від зловживань і маніпуляцій, до яких можуть вдаватися недобросовісні власники. Це і алгоритм верифікації цільового використання коштів для відновлення пошкодженого майна, і п’ятирічна заборона на відчуження нерухомості, придбаної з використанням житлового сертифіката. Тож, на переконання представниці Мінрозвитку, проєкт №11440 необхідно ухвалити якнайшвидше.
Окрім офлайн-реєстрації права власності на нерухоме майно, яка відбувається шляхом безпосереднього звернення до державного реєстратора або нотаріуса, неверифіковані власники можуть скористатися й онлайн-форматом, подавши відповідну заяву на порталі Дія. З усіма тонкощами такого онлайн-механізму учасників заходу ознайомив директор Департаменту державної реєстрації Мін’юсту В’ячеслав Хардіков. Як наголошувалося, протягом останнього року географія реалізації цієї онлайн-послуги суттєво розширилася: сьогодні у Дії вона доступна для власників нерухомості з 21 області України. Водночас збільшилася і кількість державних реєстраторів, які приймають і опрацьовують відповідні онлайн-заяви від громадян, право власності на об’єкти нерухомого майна яких виникло до 2013 року, — до 366 осіб. За інформацією представника Мін’юсту, за минулий рік громадяни подали через Дію понад 19 тис. відповідних заяв. Для порівняння: у 2023 році кількість таких заяв була вдвічі меншою — близько 9 тис. «Це свідчить про суттєве зростання попиту серед громадян на таку зручну послугу», — зауважив В’ячеслав Хардіков.
Утім подальше масштабування цього проєкту гальмується через небажання окремих БТІ підключатися до онлайн-механізму надання підтверджуючої інформації про зареєстровані до 2013 року права за запитами державних реєстраторів. «Зараз у державі налічується 251 БТІ, які є зберігачами реєстраційних справ щодо нерухомого майна, право власності на яке було набуто до 2013 року. Із них тільки 103 БТІ наразі підключені до механізму електронної взаємодії з Державним реєстром прав», — повідомив В’ячеслав Хардіков. Він додав: «Попри очевидний прогрес, який намітився у цьому напрямі за останній рік, БТІ деяких областей (наприклад, Житомирської, Вінницької, Івано-Франківської) поки не хочуть підключатися до такого механізму, що унеможливлює покращення надання цифрових послуг для мешканців таких громад».
Про важливу роль місцевих громад в інформуванні населення щодо необхідності підтвердження права власності на нерухомість говорив у своєму виступі і Павло Козирєв, голова Асоціації малих міст України. На його переконання, одним із інформаційних майданчиків для комунікації щодо цього питання може стати «Супермаркет рішень» — цифровий інструмент для громад, який запустили минулоріч.
Резюмуючи відкритий діалог, усі спікери наголосили на важливості внесення даних до Державного реєстру прав, адже реєстр — це надійне місце для зберігання інформації про власність!
Щоб краще зрозуміти всі юридичні деталі, практичні нюанси процедури верифікації права власності на нерухоме майно, а також ознайомитися з останніми законодавчими новаціями і реальними кейсами, учасники заходу мали змогу долучитися до воркшопу «Підтвердження права власності на нерухомість: що? як? навіщо?», який провела Ольга Оніщук.
